Пишається над водою червона калина

«Тече вода з-під явора…»

Тече вода з-під явора

Пишається над водою

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

Примітки

– чистовий автограф у «Більшій книжці» (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, відділ рукописів, ф. 1, № 67, с. 322).

Подається за «Більшою книжкою». Дата в автографі: «7 ноября».

Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 7 листопада 1860 р., С.-Петербург.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. – № 6. – С. 48) за «Більшою книжкою», з дрібним виправленням у рядку 15: «Ловлять ряску – розмовляють». За першодруком зроблено список невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченко» 1862 (Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (Київ), ф. 506, оп. 1, № 4, с. 442–443).

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. – СПб., 1867. – С. 660–661, де подано за першодруком.

Подається за виданням : Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2003 р., т. 2, с. 366 (канонічний текст), с. 755 (примітки).

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

Розмістіть посилання на цю сторінку
у своєму сайті / блозі / etc.

Код для вставки	Буде виглядати
Тарас Шевченко – «Тече вода з-під явора…»

Скопіюйте код з поля «Код для вставки» і вставте його на своїй сторінці. Змініть його відповідно до ваших потреб.

Рекомендуйте цю сторінку своїм друзям
через соціальні мережі

© 2011 – 2021 М.І.Жарких (ідея, технологія, коментарі), автори статей

Передрук статей із сайту заохочується за умови посилання (гіперпосилання) на наш сайт

Число завантажень : 5 670

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter .

Источник

Пишається над водою червона калина

І досі сниться: під горою,
Між вербами та над водою,
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя,
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує.
І спать несе. А дід сидить,
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: – Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги? –
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, “о т ч е н а ш”.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.

Тече вода з-під явора

Тече вода з-під явора
Яром на долину;
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька
Явір молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та понад горою,
Хлопочуться качаточка
Поміж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми…

Світає, край неба палає

Світає, край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє.
Степи, лани мріють;
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.
Сади рясні похилились;
Тополі по волі
Стоять собі, мов сторожа,
Розмовляють з полем.
І все то те, вся країна
Повита красою,
Зеленіє, вмивається
Дрібною росою.
Споконвіку вмивається,
Сонце зустрічає…
І нема тому почину,
І краю немає!

Садок вишневий коло хати

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сімя вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все… Тільки дівчата
Та соловейко не затих.

24 Коментарів на “ Тарас Шевченко ”

Чудові вірші!Коли читаеш сльози на очі навиртаються…Якою добродушною і щирою людиною треба було бути,щоб так писати?

Обожнюю! Велика людина і така звичайна!

коментарі зайві… у нього просто була безмежна любов до неньки України…

клас)мені треа вивчити садак вишневий коло хати неможу ніяк(=(

самый конченый поет в мире. кто его просил это все писать.

ось в школі номер2 конкурс: кращий читець. треба вивч світае край неба палає…

Источник

Тарас Шевченко — Тече вода з-під явора

Весна надій у творі генія української літератури Тараса Григоровича Шевченка «Тече вода з-під явора»

Пора сподівань, оновлення, прокидання від сну. Все це ознаки мо­лодої зеленоьпори року — весни. Люди відчувають її прихід душею і серцем. Напевно, радіє весняній порі й геніальний митець України Тарас Григорович Шевченко.

Чудовий пейзажний вірш «Тече вода з-під явора…» це підтверд­жує. У цьому творі наявні фольклорні мотиви, символи-рослини («явір» і «калина»), образи міцної родини у світі тварин («качечка» з «качуром» і дітками) і у людей. «Калина» символізує дівочу красу, а «явір» — мужнього молодого козака. Все навколо зеленіє і«пишаєть­ся».

А кругом їх верболози И лози зеленіють.

Щаслива родина качки «ловить ряску», а поряд дівча бере воду. Батьки вже сподіваються на її заміжжя, бо весна — пора кохання.

Мрії та надії поета про родину втілилися в цей вірш. Але, на жаль, їм не судилося здійснитися. Родиною Т. Г. Шевченка стали Батьківщина й український народ. А він — вдячний син.

Мабуть, немає на світі такої людини, яка б не любила весняну пору року. Тоді тане сніг, пробуджується все живе, прилітають з теплих країн

птахи. Саме навесні ти відчуваєш у серці піднесення. Недаремнолюди називають зміни чи то у політичному, чи в особистому житті весною. У спадщині Т. Шевченка є вірш « Тече вода з-під явора…», написаний на­прикінці життя поета.

У творі постають мальовничі пейзажі та побутові картини буття ук­раїнського села. Осьчервонакалина пишається над водою, явір молодіє, кругом верболози зеленіють. На водоймищі між осоками плаває роди­на качок. Мама кличе своїх діточок:

А качечка випливає З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє З дітками своїми.

На берег вийшла молода дівчина, яка набирає воду. Вона співає пісню, в якій звучить і журба, і сум, і сподівання. У житті дівчини — весна. Уже скоро вона зустріне свого коханого, з яким поєднає долю. Невдовзі молода родина поповниться діточками, їхнім сміхом, раді­стю, плачем, печаллю. Життя продовжиться, природа наповниться новою силою, у світі запанує нова весна:

Прийшло дівча воду брати,

Вийшли з хати батько й мати В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм Своїм зятем звати?

Постає закономірне питання: чому в уяві поета постає саме ця ідилічна картина? Справа в тому, що Т. Шевченко народився в Ук­раїні, але, як знають усі, провів життя за межами рідної держави. Він неодноразово повертався до України, мріючи створити своє ро­динне гніздо саме в Україні, в хатині над Дніпром.

За два роки до смерті, влітку 1859 р., поет знову відвідує батьків­щину. Зустрічається з братами і сестрою. Саме тоді визрівають плани оселитися в Україні, більше того, поет шукає ґрунт, щоб збудувати хату. Але його заарештовують за наклепницьким звинуваченням у богохульстві. Тільки через місяць Шевченка звільнили і запропо­нували негайно виїхати до Петербурга.

Руйнація надій, занепад здоров ’ я вели до усвідомлення безвиході. У являючи самотню старість, поет страждав .Усе частіше в його віршах з’являлися почуття, яким раніше душа поета чинила опір — трагізм, безнадія.

З-поміж цього ряду вірш « і ече вода з-під явора…» відрізняється чистотою й гармонійністю. Це мрія, яка стала реальністю хоча б в уяві. Звідси чисті пейзажні лінії, простота й невибагливість. Саме цим і привертає увагу читачів та шанувальників таланту Т. Шевчен­ка вірш «Тече вода з-під явора…».

Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.

Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

Источник

Пишається над водою червона калина

[Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 366; 755.]

Тече вода з-під явора

Пишається над водою

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють.

Тече вода із-за гаю

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Тече вода край города.

Вода ставом стала.

Прийшло дівча воду брати,

Вийшли з хати батько й мати

В садок погуляти,

Порадитись, кого б то їм

Своїм зятем звати?

«ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА. »

чистовий автограф у «Більшій книжці» (ІЛ, ф. 1, № 67, с. 322).

Подається за «Більшою книжкою».

Дата в автографі: «7 ноября».

Датується за автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 р.: 7 листопада 1860 р., С.-Петербург.

Вперше надруковано в журналі «Основа» (1861. — № 6. — С. 48) за «Більшою книжкою», з дрібним виправленням у рядку 15: «Ловлять ряску — розмовляють». За першодруком зроблено список невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченко» 1862 (ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 442 — 443).

До збірки творів уперше введено у виданні: Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 660 — 661, де подано за першодруком.

Етимологія та історія української мови:

Якщо помітили помилку набору на цiй сторiнцi, видiлiть ціле слово мишкою та натисніть Ctrl+Enter.

Источник

Пишається над водою червона калина

Мета:

Поповнювати, збагачувати, розширювати знання учнів про калину як рослину, про калину як одвічний символ України.

Виховувати в них патріотичні почуття через любов до рідної природи.

Розвивати інтерес до читання художньої літератури; бажання оберігати, примножувати природу, шанувати традиції свого народу.

(Клас прикрашений рушниками, гілками калини, серветками, малюнками, висловами про калину. На партах кетяги калини, словники. Оформлена виставка дитячих малюнків відповідно до теми, література про калину, творчі роботи дітей: збірки приказок та прислів`їв, віршів, пісень, легенд, загадок. Столи застелені скатерками, на яких вишита калина.)

Урок проводиться у формі гри — мандрівки.

Хід уроку.

Продзвенів уже дзвінок,

Повернімося обличчям до гостей,

Усміхнімось і промовим:

Доброго дня, небо блакитне.

Доброго дня, сонечко світле.

Доброго дня, квітко розквітла,

Доброго дня, люди привітні.

Клас поділений на групи. Оцінювання: учні складають гроно калини з ягідок, за кожну правильну відповідь — ягідка.

— Зараз у нас урок позакласного читання. Психологічний настрой. Ознайомлення з оцінюванням.

— Про що мова йтиме на уроці дізнаєтесь, коли прочитаєте фразу:

— Урок наш сьогодні буде незвичайним. Ми з вами будемо мандрувати.

— Як ви гадаєте — куди? (Подорож до красуні Калини).

Діти говорять в мікрофон. Побачимо, чиє передбачення збудеться.

1. Зупинка Калинова.

— Що визнаєте про калину, як про рослину?

(Відповіді учнів, доповнення вчителя).

— Калина — найчарівніша рослина, кущ.

На початку літа кущі калини вкриваються безліччю білих суцвіть серед зеленого листя й стоять, привертаючи зір кожного, ніби наречена в білосніжній сукні. А восени частує своїми ягодами всіх.

— А які плоди в калини? (грона)

— Які вони на смак? (гіркувато — кислі).

— А яка кісточка? (форма серця). Вона — ніби жива істота.

Вірші про калину.

Калина —ліки: від застуди, від серця, від тиску.

— На кухні страви з неї які готуємо?

— Калиною прикрашали короваї, сопілки робили.

На всій планеті росте понад 200 видів калини. Росте вона в лісі, на луках, по берегах річок, на городах високими кущами.

— А де біля школи чи біля вашого будинку росте калина?

2. Зупинка місто Символіка.

За словниками діти відшукують значення слова символ. Є державні і народні символи.

(Учні називають їх. )

Доповнення вчителя: калина. Верба, тополя, дуб, хата, рушник, сорочка. Віночок, мальви, лілії. Соняшник, барвінок, хміль — все це народні символи.

Калина давно стала символом України. У поезії «Символи України» В. Бутрім читаємо про калину:

Криниця з журавлем і кущ калини —

Безсмертя символ, символ Батьківщини,

Це символ вірності, це символ чистоти,

Людського милосердя й доброти,

Калину і до столу подавали,

Весільні короваї прикрашали

Як символ долі і краси ,

І чистої дівочої коси…

— Одним з найулюбленіших символів нашого народу є калина. Стільки символів, скільки має ця кущова рослина, не має в Україні жодна інша рослина.

Цвіт калини — символ дівочої вроди і чистоти.

Червоні грона калини — символ здоров`я, багатства, сили і мужності.

Кущ калини — символ вічного кохання, вірності й відданості, бо під ним так люблять зустрічатися закохані.

Посаджена на могилі калина — символ пам`яті, туги за померлими.

Калина є найпершою і найвизначнішою ознакою України.

Гарний був звичай у наших пращурів: біля кожної хати обов`язковим був кущ калини біля криниці — щоб вода солодкою була.

Калина була і прикрасою, і ліками, і їжею.

Навесні вплітали дівчата її цвіт у коси та віночок. Кетягами червоних ягід прикрашали хату: вішали під стріхою, клали у вікна між рамами на зиму.

Калина — цілюща рослина, і в народі її плоди слугували за ліки. Обов`язково в кожній родині на довгу та сувору зиму зберігали грона калини, аби лікуватися нею від нежитю, кашлю. Серцевих захворювань, високого тиску. А дівчата, щоб мати свіже і вродливе личко, протирали його соком стиглих калинових ягід.

Українська народна кухня знає чимало страв, для приготування яких використовується калина6 пиріжки з калиною та маком, калиновий квас, калинове варення.

Смачна та поживна, красива і корисна , калина особливо шанована в нашому народі.

Червона калина — символ отчого краю, нашої рідної України, її вишивали на рушниках, сорочках. Скатертинах.

Розгляд вишивок на виставці.

Коли в давнину козак вирушав в дорогу, мати напувала його калиновим чаєм і давала з собою хліб з калиною, а наречена прикріплювала до коня калинову гілочку. Щоб нагадувала козакові домівку, матір, кохану, його рідну мову.

Ягоди калини виграють яскравими вогниками навіть тоді, коли випаде сніг. Ними ласують пташки. А ще це — прикраса столу взимку. Ними прикрашають весільний коровай.

3. Зупинка Поетична

Українські поети оспівували калину у своїх віршах. Це і Леся Українка, і Євген Гуцало, і Марія Познанська, Іван Драч, Наталя Забіла, Дмитро Білоус Платон Воронько, Марія Гуцало.

Калину дуже любив наш великий Коьзар Т.Г. Шевченко. У «Кобзарі « слово «калина» згадується 360 разів.

Слухання запису вірша П. Гай «Калина і хвилі».

— Чому вчить він нас?

(Від кожної групи діти розповідають по одному віршу, які вони підготували.)

Авторське крісло: діти читають свої вірші, оповідання.

Перші поетичні спроби.

Квіти -…, шафа — …, зілля — …, калина -…, парта — …

— Закінчити вірш (робота в групах)

Ой у лузі при дорозі

Виряджала в доріженьку

Сонце гріє, вітер віє

З поля на долину

Над рікою гне додолу

4. Зупинка Пісенна

— Багато пісень складено про калину. Багато з них знаємо і ми . Серед них є веселі й сумні.

— Своїм онучатам я найбільше любила співати ось цю колискову:

«На калині мене мати колихала»

На калині мене мати колихала,

Щастя й долі в чистім полі виглядала.

Ой, калинонько червона, не хилися,

Від землі наснаги, соку наберися.

Та літа давно минули, одлунали,

Як мене гілля високе колихало.

Знов калина коло млина розквітає,

Мого рідного синочка забавляє.

Виростай же, мій синочку, мій соколе,

Тобі щастям колоситься рідне поле.

Пролягла тобі на зорі путь орлина

І в дорогу проводжає цвіт калини.

«Ой єсть в лісі калина» — виконують діти.

5. Долина прислів`їв та приказок.

— Живе образ калини не тільки в піснях, поезії, а й у прислів`ях та приказках.

(Діти по черзі в групах називають які вони знають прислів`я та приказки про калину.)

6. Загадкова стежина.

— А скільки загадок складено про цю чудову рослину!

Наче в лузі червоніє

7. Казкова.

— Багато казок складено про калину.

(Діти їх називають).

Авторське крісло (читають свої казки).

8. Місто Легенда.

— Що таке легенда?

(Діти в словнику знаходять слово «легенда».)

— А які легенди ви знаєте?.

(Діти по групах розповідають.)

9. Гронування.

10. Гора Сенкан

1. Червона, корисна.

2. Милує, чарує, оберігає (лікує, захищає).

3. Калина — дуже корисна рослина.

11. Тестовий міст.

2. У калини кісточка має форму:

3. Калина цвіте цвітом:

б) червоні грона

в) окремі ягідки

5. Калина — символ:

а) дівочої вроди

Довести, що калина — корисна рослина, що — шкідлива (по групах, третя група робить висновок.)

12. Зустріч з Калинкою.

Слухання пісні Калинки «Гра на сопілці».

Інтерв`ю. (мікрофон). Кореспондент задає три запитання щодо теми уроку.

— Чи збулося передбачення?

— Що запам`ятали з почутого на кроці?

— Чи сподобався урок?

13. Підсумок.

Оцінювання (яка група має найбільше ягідок?)

«Нова українська школа» матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм «повідомлення-видалення» для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

© 2018-2021 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Источник