- Аналіз пісні «Стоїть явір над водою»
- Тема твору стоїть явір над водою
- Тема твору стоїть явір над водою
- Тема твору стоїть явір над водою
- “Стоїть явір над водою” аналіз пісні
- Композиція “Стоїть явір над водою”
- Художні засоби “Стоїть явір над водою”
- Урок літературного читання 4 клас. Тема «СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ (Українська народна пісня)»
Аналіз пісні «Стоїть явір над водою»
Жанр: соціально-побутова козацька пісня.
Тема: розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея: уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, захоплення патріотизмом та засудження війни.
Основна думка: завжди пам’ятати тих, хто загинув за рідну землю, заради кращого майбутнього.
Образи: молодий козак; зелененький явір, червона калинонька, висока могила, пташки, кінь вороненький.
Художні засоби.
Постійні епітети : козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.
Уособлення (персоніфікація): «вода корінь миє», «пташки…приносити вісті».
Метафори: «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.
Повтори (єдинопочаток): «Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».
Звертання: «Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».
Риторичні оклики: «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити З України вісті!»
Зменшувально-пестливі слова: «пригодонька»,«явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «калиноньку».
Художній паралелізм: «Стоїть явір над водою, в воду похилився; На козака пригодонька — козак зажурився»; «Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький; Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!»; «Не рад явір хилитися, вода корінь миє! Не рад козак журитися, так серденько ниє!».
Протиставлення (антитеза): «Стоїть явір над водою, в воду похилився», «Ой приїхав з України…Ой поїхав на чужину…»..
Кількість строф: сім.
Рими: похилився – зажурився, зелененький – молоденький, миє – ниє, молоденький – вороненький, загинув – покинув, могилу – калину, їсти – вісті.
Твір умовно поділяється на дві частини: сум молодого козака напередодні від’їзду та його трагічна загибель на чужині у боротьбі за свою милу Україну.
СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ, В ВОДУ ПОХИЛИВСЯ
Стоїть явір над водою, в воду похилився;
На козака пригодонька — козак зажурився.
Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький;
Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!
Не рад явір хилитися, вода корінь миє!
Не рад козак журитися, так серденько ниє!
Ой приїхав з України козак молоденький, —
Оріхове сіделечко, ще й кінь вороненький.
Ой поїхав на чужину та там і загинув,
Свою рідну Україну навіки покинув.
Звелів собі насипати високу могилу,
Звелів собі посадити червону калину: —
Будуть пташки прилітати, калиноньку їсти,
Будуть мені приносити з України вісті!
Источник
Тема твору стоїть явір над водою
Тема: відтворення суму козака за Вкраїною рідною напередодні від’їзду його до Московщини.
Ідея: уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища.
Жанр: суспільно-побутова пісня.
Основні образи пісні: Явір, вода, кінь, калина, вітер, пташка.
Художні засоби: Паралелізм – паралельне зображення образів людей з явищами природи: козак – явір, калиноньку їсти – приносити од родоньку вісті. Епітети : явір зелененький, козак молоденький. Зменшено-пестливі слова : серденько, вороненький, козаченьку. Метафори : «Стоїть явір», «явір. в воду похилився», «вода корінь миє», «. серденько ниє». Звертання : «Не хилися, явороньку. », «Не журися, козаченьку. »; Риторичні оклики : «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!»; «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!».
Про що пісня : козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови – руйнувати й гинути на чужині. Козак висловлює жаль з приводу того, що доводиться їхати на чужину й гинути там.
Які почуття викликає у вас пісня «Стоїть явір над водою»: Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків – козаків.
Источник
Тема твору стоїть явір над водою
Тема: відтворення суму козака за Вкраїною рідною напередодні від’їзду його до Московщини.
Ідея: уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, його патріотизму, засудження війни як антилюдського, антигуманного явища.
Жанр: суспільно-побутова пісня.
Основні образи пісні: Явір, вода, кінь, калина, вітер, пташка.
Художні засоби: Паралелізм – паралельне зображення образів людей з явищами природи: козак – явір, калиноньку їсти – приносити од родоньку вісті. Епітети : явір зелененький, козак молоденький. Зменшено-пестливі слова : серденько, вороненький, козаченьку. Метафори : «Стоїть явір», «явір. в воду похилився», «вода корінь миє», «. серденько ниє». Звертання : «Не хилися, явороньку. », «Не журися, козаченьку. »; Риторичні оклики : «Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!»; «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!».
Про що пісня : козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови – руйнувати й гинути на чужині. Козак висловлює жаль з приводу того, що доводиться їхати на чужину й гинути там.
Які почуття викликає у вас пісня «Стоїть явір над водою»: Ця пісня викликає почуття великої пошани до наших славних предків – козаків.
Источник
Тема твору стоїть явір над водою
“Стоїть явір над водою” – пісня про сумну долю козака, котрий поїхав на війну й загинув на чужині.
“Стоїть явір над водою” аналіз пісні
Тема “Стоїть явір над водою” – розповідь про сумну долю козака, який поїхав на війну та загинув на чужині.
Ідея “Стоїть явір над водою” – уславлення вірності козака своєму військовому обов’язку, патріотизму, засудження війни.
Основна думка: народ завжди пам’ятатиме тих, хто загинув заради щастя, добробуту, миру на рідній землі.
Жанр “Стоїть явір над водою” – це соціально-побутова козацька пісня.
Образи: молодий козак; явір, калинонька, пташки.
Композиція “Стоїть явір над водою”
Поезія складається із семи строф по чотири рядки.
Твір умовно поділяється на дві частини: страждання молодого козака напередодні від’їзду до Московщини та його загибель у боротьбі за свою милу Україну.
Художні засоби “Стоїть явір над водою”
Метафори: «Стоїть явір», «явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє»;
• Звертання:
«Не хилися, явороньку…»,
«Не журися, козаченьку…»
• Риторичні оклики:
«Не хилися, явороньку,
Ще ти зелененький!»
«Не журися, козаченьку,
Ще ти молоденький!»
«Не рад козак журитися —
Так серденько ниє!»
«Будуть мені приносити
Од родоньку вісті!»
• Зменшувально-пестливі форми слів: «явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».
У пісні не згадується якась конкретна історична подія, тому ми можемо висловити лише припущення. Козаки воювали і проти російського царя, і в складі його війська проти іноземних загарбників чи, навпаки, брали участь у завойовницьких походах самодержця. У будь-якому випадку це — трагедія, бо людина змушена замість мирної праці воювати, замість побудови — руйнувати й гинути на чужині.
Источник
Урок літературного читання 4 клас. Тема «СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ (Українська народна пісня)»
Мета: збагачувати знання учнів про народну пісню; вчити слухати і співати українські народні пісні, відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу; виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне геро їчне минуле і багату творчу спадщину.
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Пісня українська — таїна.
Теплий легіт душу доторка,
Манить невідома глибина.
ІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою
Черв’ячка собі шукає.
Мати-квочка поруч з ним,
З сином крихітним своїм.
ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Робота в парах. Гра «Обличчям до обличчя»
Учні в парах повертаються одне до одного та переказують зміст легенди «Місто Сміла» ( с. 15–16 ).
Оцінюють роботу одне одного, вказують на недоліки.
2. Розповіді учнів про те, звідки походить назва рідного міста або села
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
— Пісня. Хто не був зачарований нею? Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льо нами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Укра їнська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління . Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік.
Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали еле гантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і по рядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійці отри мали хист до музики.
Обдарувавши всіх, піднявся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса пе реплетена синьою стрічкою, а на голові — багряний вінок з червоної калини.
— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові, пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються із вдів і сиріт, у своїй хаті нема правди і волі.
— Чого ж ти не підійшла до мене скоріше? Я всі таланти роздав. Як же за радити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже піти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
— Є в мене національний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притисла його до серця. Вклони лася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
З тих пір і дивує весь світ українська народна пісня.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
— Чи сподобалася вам пісня?
— Який настрій вона у вас викликала? Чому?
2. Робота в парах
— Прочитайте вголос одне одному текст української народної пісні «Стоїть явір над водою».
Дотримуйте наспівної інтонації, намагайтеся передати почуття, настрій твору.
Вороний кінь — чорний із синюватим полиском ( про масть коня ).
Горіхове сіделечко — сідло з горіхового дерева.
Явір — дерево родини кленових з великим п’ятилопатим листям; білий клен ( іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі ).
4. Читання тексту пісні учнями «ланцюжком»
— Які часи оспівуються в цій пісні? Хто є її головним героєм?
— Які рослини згадуються в пісні?
— Що ви можете сказати про ці рослини?
— Які слід читати слова козака?
— Які почуття передаватимете, читаючи його слова?
6. Робота за ілюстрацією
— Розгляньте старовинну листівку.
— Яким зображено козака?
— Із чого видно, що кінь вороненький — його бойовий товариш?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення»
- Сьогодні на уроці я дізнався.
- Мені було цікаво.
- Найбільше запам’яталося.
- Урок завершую з. настроєм.
Виразно читати пісню ( с. 16–17 ) .
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»
© ТОВ «Видавнича група Основа», 2016
1. Ковальчук Н. О., Настенко А. І. Літературне читання. 4 клас. І семестр (за підручником О. Я. Савченко) / Н. О. Ковальчук, А. І. Настенко. — 104 с. — (Серія «Початкова школа. Мій конспект»).
Источник