посвятитися 2 значень
| Інфінітив | посвяти́тися, посвяти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посвяті́мося, посвяті́мось, посвяті́мся | |
| 2 особа | посвяти́ся, посвяти́сь | посвяті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посвячу́ся, посвячу́сь | посвя́тимося, посвя́тимось, посвя́тимся |
| 2 особа | посвя́тишся | посвя́титеся, посвя́титесь |
| 3 особа | посвя́титься | посвя́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | посвяти́вся, посвяти́всь | посвяти́лися, посвяти́лись |
| жін.р. | посвяти́лася, посвяти́лась | |
| сер.р. | посвяти́лося, посвяти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| посвяти́вшись | ||
вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон. Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький); — Коли з’явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний); Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина,— без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський).
[і] па́ски́ не посвя́тяться без кого. Ніщо не обійдеться без когось. [Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш).
[і] па́ски́ не посвя́тяться без кого. Ніщо не обійдеться без когось. [Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш).
Словник відмінків
| Інфінітив | посвяти́тися, посвяти́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | посвяті́мося, посвяті́мось, посвяті́мся | |
| 2 особа | посвяти́ся, посвяти́сь | посвяті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | посвячу́ся, посвячу́сь | посвя́тимося, посвя́тимось, посвя́тимся |
| 2 особа | посвя́тишся | посвя́титеся, посвя́титесь |
| 3 особа | посвя́титься | посвя́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | посвяти́вся, посвяти́всь | посвяти́лися, посвяти́лись |
| жін.р. | посвяти́лася, посвяти́лась | |
| сер.р. | посвяти́лося, посвяти́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| посвяти́вшись | ||
Словник фразеологізмів
вода́ не освя́ти́ться (відсвя́ти́ться, посвя́ти́ться) без кого, перев. ірон. Щось не обійдеться без кого-небудь. А Солов’їха і свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький); — Коли з’явилася тут Федоська, ніхто наче й не помітив. А взагалі, без неї в селі, як кажуть, вода не освятиться (В. Вільний); Вести приїжджих гостей випало на долю Семену Бойкові, до нього вчепилася й дружина,— без неї, бач, вода не посвятиться (Ю. Яновський).
[і] па́ски́ не посвя́тяться без кого. Ніщо не обійдеться без когось. [Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш).
[і] па́ски́ не посвя́тяться без кого. Ніщо не обійдеться без когось. [Голос:] І сюди вскочила [Парасковія]! [Другий:] Аякже! Без неї й паски не посвятяться (М. Куліш).
Источник
ЗНО 2021 МОВА 13 варіант
Літеру и треба писати на місці крапок у всіх словах рядка
пр..черствілий, пр..земкуватий, пр..стол
пр..несений, пр..вокзальний, пр..злий
пр..думати, пр..бережний, Пр..балтика
пр..тихлий, Пр..азов’я, пр..велебний
На перший склад наголос падає в слові
Лексичну помилку допущено в словосполученні
не зволікати з рішенням
Лише прислівники вжито в рядку
ніяк, де, неспроста
двічі, охоче, нічий
упритул, абияк, під
Правильно узгоджено слова в рядку
бити по воротам
Складним є речення
Жнива щороку мали свою пору, освячену святами, овіяну піснями.
Зійшло козацьке сонце — блідий місяць — і освітило лісові сутінки.
Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць.
Отут в роздоллі, біля гаю, хороші дні пливуть мої.
Прочитайте текст і виконайте завдання.
(1) Що/б стати щасливим, не обов’язково знайти діаманти в/купі сміття. (2) Так, коштовні . здатні прикрасити жінку, довершити її образ, про/те вони не можуть зігріти холодної днини чи втішити, коли в серці біль. (3) Кохана людина, друзі, рідні — ось наше щастя. (4) Хоча, без сумніву, кожен щасливий по/своєму.
Окремо в тексті треба писати виділену сполуку слів
Прочитайте текст і виконайте завдання.
(1) Що/б стати щасливим, не обов’язково знайти діаманти в/купі сміття. (2) Так, коштовні . здатні прикрасити жінку, довершити її образ, про/те вони не можуть зігріти холодної днини чи втішити, коли в серці біль. (3) Кохана людина, друзі, рідні — ось наше щастя. (4) Хоча, без сумніву, кожен щасливий по/своєму.
Слово щасливий (речення 4) є
Прочитайте текст і виконайте завдання.
(1) Що/б стати щасливим, не обов’язково знайти діаманти в/купі сміття. (2) Так, коштовні . здатні прикрасити жінку, довершити її образ, про/те вони не можуть зігріти холодної днини чи втішити, коли в серці біль. (3) Кохана людина, друзі, рідні — ось наше щастя. (4) Хоча, без сумніву, кожен щасливий по/своєму.
На місці пропуску (речення 2) має бути слово
Прочитайте текст і виконайте завдання.
(1) Що/б стати щасливим, не обов’язково знайти діаманти в/купі сміття. (2) Так, коштовні . здатні прикрасити жінку, довершити її образ, про/те вони не можуть зігріти холодної днини чи втішити, коли в серці біль. (3) Кохана людина, друзі, рідні — ось наше щастя. (4) Хоча, без сумніву, кожен щасливий по/своєму.
Тире в третьому реченні використано
між частинами безсполучникового речення
для відокремлення поширеної прикладки
для відокремлення означення
між підметом і присудком
Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка
буревіс..ник, перехрес..ний, звіс..но
піс..ний, гіган..ський, кількіс..ний
тиж..невий, хвас..нути, корис..ний
захис..ний, балас..ний, стис..нути
мас..ний, волейболіс..ці, чес..ний
М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
брун..ці, рибал..ство, промін..ці
запоріз..кий, дивуєт..ся, дон..ці
порад..те, пан..ський, жмен..ці
пал..ці, доглян..те, кобзар..ський
голубон..ці, грец..кий, корін..чик
Апостроф треба писати в усіх словах рядка
торф..яний, мавп..ячий, п..янкий
пір..ячко, Св..ятослав, риб..ячий
роз..юшити, повір..я, з..агітувати
від..єднати, хутор..янин, Мін..юст
бур..янець, пів..яблука, Лук..ян
Прочитайте уривок із вірша. Не знаю, хто ти, де ж(1)веш, кого м(2)луєш і голуб(3)ш. Я знаю: ти ч(4)каєш теж, Тр(5)вожно вгадуєш і любиш. Букву е треба писати на місці цифри
Помилку допущено у відмінюванні числівника
Підкреслені літери позначають один і той самий звук у всіх словах рядка
Спільнокореневим до слова гора є
Дієслово теперішнього часу вжито в значенні майбутнього в реченні
Завтра проводитиму відкритий урок, тож сьогодні готуюся наполегливо.
Завтра настане так само, як і сьогодні, усе повторюється в нашому житті.
Завтра ми їдемо на конференцію, будемо ділитися педагогічним досвідом.
Завтра мій брат уперше складатиме іспит, я бажаю йому впевненості.
«Завтра ввечері буде дощ», — повідомляє гідрометцентр України.
Літеру о на місці пропуску треба написати в слові
Помилку допущено в телефонному повідомленні
Олю, чекаю о 7.00!
Сергію, зачекай трохи.
Мамо, я вже підходжу.
Бабусе, я отримав 12!
Галю, ти маєш вільний час?
На запитання «Котра година?» правильна відповідь
без п’ятнадцяти шість
за п’ятнадцять шість
сімнадцять сорок п’ять
за четверть до шостої
за чверть шоста
Підрядним реченням причини можна замінити відокремлену обставину в рядку
Уклонившись ґречно, повів промову польський посланець.
Чіпляючись за приполи хмари, грім зависав між небом і землею.
Лекала шляхів п’ють бензиновий мед, ласуючи громом охоче.
Ясний місяць зблід, засоромившись зірки та червоного ранку.
Заплющивши очі, Степан піддався сумніву, що колисає душу.
Після речення Дмухнув вітерець. треба поставити тире, якщо серед варіантів його продовження вибрати
сіло яскраве сонце.
очікуваний ще з обіду.
Установіть відповідність між словами-синонімами.
Слово Синонім
1 уторопати А прибрести
2 знавісніти Б збагнути
3 причвалати В зніяковіти
4 забаритися Г спізнитися
Д озвіріти
Установіть відповідність між фразеологізмами-антонімами.
Фразеологізм Антонім
1 вода не освятиться А зглажувати гострі кути
2 потрапити в лабета Б приший кобилі хвіст
3 улучити в саму точку В вискочити на сухе
4 піддавати жару у вогонь Г занепасти духом
Д дати маху
Установіть відповідність між видом односкладного речення та прикладом.
Вид односкладного речення Приклад
1 означено-особове А Навкруги море запашних ромашок.
2 неозначено-особове Б Оповита серпанком загадковості історія.
3 узагальнено-особове В За добро добром і платять.
4 називне Г Воїнів підняли по тривозі.
Д Чого являєшся мені у сні?
Установіть відповідність між головною й видом можливої підрядної частини складного речення.
Головна частина Вид підрядної частини
1 Було спекотно, хоч і. . А обставинне міри і ступеня
2 Вода в річці піднялася, так що . . Б обставинне допустове
3 Вивчи той вірш, що . . В обставинне наслідку
4 Не знає щастя, хто . . Г з’ясувальне
Д означальне
З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Я хочу знати, любиш ти мене, (1)чи це (2)лиш сон, (3)який (4)уже не сниться?
1 А частка
2 Б займенник
3 В сполучник
4 Г прислівник
Д прийменник
(1-6) Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День», понад десять років тому сказала, що «українці стоять на порозі великого щастя — щастя любити свою країну». Туристичний чинник — один з вагомих для здійснення внутрішньоукраїнської інтеграції, про необхідність якої теж уже десятки років пише «День». Редакційна команда за сприяння Лариси Олексіївни вже відкрила для співвітчизників чимало як великих центрів (часто «засмічених» імперськими й радянськими стереотипами сприйняття), так і малих міст України, як, скажімо, Володимир-Волинський, Галич, Прилуки, Бар.
(7-10) Невдовзі розпочнеться новий туристичний сезон, тож ми у форматі заочного «круглого столу» звернулися до операторів внутрішнього ринку із запитаннями: «Наскільки розвинувся внутрішній туризм у нашій країні? У чому його переваги й чого ще бракує? Що б ви порадили відвідати українцям обов’язково впродовж цього туристичного сезону?»
(11-26) Андрій ТИЧИНА, головний редактор Національного туристичного порталу «Zruchno. Travel», керівник Клубу мандрівників «Навколо UA»:
— Золотий час внутрішнього туризму в Україні, на мою думку, поки що не настав, але дуже багато українців насправді вже переступили через той поріг, про який казала Лариса Олексіївна. Українці зацікавилися своєю Батьківщиною, історією, культурою та своїми коренями. За останні п’ять років вітчизняний туризм значно просунувся вперед і кількісно, і якісно. Більшість українських музеїв і заповідників демонструє позитивну динаміку зростання туристичних потоків. Усі шукають нові сучасні форми промоції та взаємодії зі споживачем турпослуг. Розвиваються різні види туризму: відпочинковий, оздоровчий, пізнавальний, гастрономічний, подієвий та ін. Водночас український турист стає більш вибагливим, адже поява можливості вільно відвідувати країни ЄС дала йому вибір. Не завжди співвідношення вартості та якості турпослуг — на користь України. Саме це має стимулювати українську індустрію гостинності до покращення сервісу та збалансованого ціноутворення. Також важливим є усвідомлення місцевими громадами тих економічних можливостей, які може надати їм розвиток туризму в тих регіонах, де на цю галузь досі майже не звертали уваги, — у невеликих містах та індустріальних обласних центрах. Адже не обов’язково мати львівську архітектуру чи одеське море, щоб привернути увагу туристів: один плавучий фонтан чи гастрономічний фестиваль можуть зробити ім’я цілому місту.
(27-38) Крім загальновизнаних туристичних лідерів — Львівщини, Одещини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Кам’янця-Подільського, у цьому сезоні раджу звернути увагу на регіони, які останнім часом докладають найбільших зусиль для розвитку туризму. Думаю, набуватиме популярності замковий туризм Тернопільщиною, зокрема до маленьких містечок з власним неповторним обличчям: Чорткова, Теребовлі, Бучача, Збаража. Двох-трьох днів повного занурення варте Запоріжжя, і не лише завдяки пам’яткам Хортиці, а й через можливість відвідати металургійні підприємства й побачити унікальні колекції ретро-автомобілів. Хітом сезону має стати містечко Дрогобич на Львівщині, про яке українці нарешті дізналися завдяки тревел-блогерам, а тепер можуть особисто оцінити на смак його знамениту дрогобицьку сіль. Хотів би сподіватися, що відкриттям року для багатьох стануть маршрути полтавською глибинкою в пошуках шедеврів архітектурного модерну, але цей напрямок ще треба серйозно розкручувати. А от Херсонщина точно заслуговує на увагу не лише до своїх пляжів, а й до природних див: Асканії-Нової, Олешківських пісків, рожевих озер, Бірючого острова.
(39-44) Анжела САВЧЕНКО, керівник туристичної компанії «Київські фрески»: — Революція гідності, насправді, збудила в багатьох бажання пізнати свою країну. Так, особливо актуальними туристичними об’єктами на певний час стали саме місця, пов’язані з героїчними подіями чи відомими історичними постатями: Батурин, Крути, Чигирин, Холодний Яр, Козацькі могили під Берестечком. Минулого року ми відкрили маршрут, пов’язаний з «чорними запорожцями», а туристичний сектор Полтави розробив екскурсію, присвячену Симонові Петлюрі.
(45-48) Разом з тим мені бракує в країні маркування місць, пов’язаних з відомими громадськими діячами початку XX століття. Наприклад, ніяк і ніде досі не вшанований Євген Чикаленко: ні вулиці, ні меморіальної дошки, ні пам’ятника. Мене це не зупинить. На літо готуємо маршрут за Чикаленком.
(49-51) Чи став туризм «глибшим»? На жаль, ні. Насправді, не так багато організаторів маршрутів пропонують туризм інтелектуальний, зазвичай туризм сприймається як розвага, видовище. Прикро, бо саме подорожі відкривають очі на минуле й сучасні реалії, спонукають до роздумів.
(52-54) Що б я порадила відвідати? Квітень покаже, що нового готують туристичні агенції та куди можна доїхати нашими дорогами. Нині ринок багатий на пропозиції. Радує, що активно представлений південь країни.
(55-56) Я знову їду на схід: Святогір’я, Харків, Чугуїв. І мрію про маршрут за Чикаленком, а також працюю над маршрутами з історії УГКЦ. Питання, чи готовий турист думати (За О. Харченко).
Лариса Івшина, головний редактор газети «День», вважає, що
туризм — один з чинників внутрішньоукраїнської інтеграції
мало туристичних організацій пропонує інтелектуальний туризм
відкриттям для багатьох стануть маршрути полтавською глибинкою
український турист стає більш вибагливим через відвідування країн ЄС
(1-6) Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День», понад десять років тому сказала, що «українці стоять на порозі великого щастя — щастя любити свою країну». Туристичний чинник — один з вагомих для здійснення внутрішньоукраїнської інтеграції, про необхідність якої теж уже десятки років пише «День». Редакційна команда за сприяння Лариси Олексіївни вже відкрила для співвітчизників чимало як великих центрів (часто «засмічених» імперськими й радянськими стереотипами сприйняття), так і малих міст України, як, скажімо, Володимир-Волинський, Галич, Прилуки, Бар.
(7-10) Невдовзі розпочнеться новий туристичний сезон, тож ми у форматі заочного «круглого столу» звернулися до операторів внутрішнього ринку із запитаннями: «Наскільки розвинувся внутрішній туризм у нашій країні? У чому його переваги й чого ще бракує? Що б ви порадили відвідати українцям обов’язково впродовж цього туристичного сезону?»
(11-26) Андрій ТИЧИНА, головний редактор Національного туристичного порталу «Zruchno. Travel», керівник Клубу мандрівників «Навколо UA»:
— Золотий час внутрішнього туризму в Україні, на мою думку, поки що не настав, але дуже багато українців насправді вже переступили через той поріг, про який казала Лариса Олексіївна. Українці зацікавилися своєю Батьківщиною, історією, культурою та своїми коренями. За останні п’ять років вітчизняний туризм значно просунувся вперед і кількісно, і якісно. Більшість українських музеїв і заповідників демонструє позитивну динаміку зростання туристичних потоків. Усі шукають нові сучасні форми промоції та взаємодії зі споживачем турпослуг. Розвиваються різні види туризму: відпочинковий, оздоровчий, пізнавальний, гастрономічний, подієвий та ін. Водночас український турист стає більш вибагливим, адже поява можливості вільно відвідувати країни ЄС дала йому вибір. Не завжди співвідношення вартості та якості турпослуг — на користь України. Саме це має стимулювати українську індустрію гостинності до покращення сервісу та збалансованого ціноутворення. Також важливим є усвідомлення місцевими громадами тих економічних можливостей, які може надати їм розвиток туризму в тих регіонах, де на цю галузь досі майже не звертали уваги, — у невеликих містах та індустріальних обласних центрах. Адже не обов’язково мати львівську архітектуру чи одеське море, щоб привернути увагу туристів: один плавучий фонтан чи гастрономічний фестиваль можуть зробити ім’я цілому місту.
(27-38) Крім загальновизнаних туристичних лідерів — Львівщини, Одещини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Кам’янця-Подільського, у цьому сезоні раджу звернути увагу на регіони, які останнім часом докладають найбільших зусиль для розвитку туризму. Думаю, набуватиме популярності замковий туризм Тернопільщиною, зокрема до маленьких містечок з власним неповторним обличчям: Чорткова, Теребовлі, Бучача, Збаража. Двох-трьох днів повного занурення варте Запоріжжя, і не лише завдяки пам’яткам Хортиці, а й через можливість відвідати металургійні підприємства й побачити унікальні колекції ретро-автомобілів. Хітом сезону має стати містечко Дрогобич на Львівщині, про яке українці нарешті дізналися завдяки тревел-блогерам, а тепер можуть особисто оцінити на смак його знамениту дрогобицьку сіль. Хотів би сподіватися, що відкриттям року для багатьох стануть маршрути полтавською глибинкою в пошуках шедеврів архітектурного модерну, але цей напрямок ще треба серйозно розкручувати. А от Херсонщина точно заслуговує на увагу не лише до своїх пляжів, а й до природних див: Асканії-Нової, Олешківських пісків, рожевих озер, Бірючого острова.
(39-44) Анжела САВЧЕНКО, керівник туристичної компанії «Київські фрески»: — Революція гідності, насправді, збудила в багатьох бажання пізнати свою країну. Так, особливо актуальними туристичними об’єктами на певний час стали саме місця, пов’язані з героїчними подіями чи відомими історичними постатями: Батурин, Крути, Чигирин, Холодний Яр, Козацькі могили під Берестечком. Минулого року ми відкрили маршрут, пов’язаний з «чорними запорожцями», а туристичний сектор Полтави розробив екскурсію, присвячену Симонові Петлюрі.
(45-48) Разом з тим мені бракує в країні маркування місць, пов’язаних з відомими громадськими діячами початку XX століття. Наприклад, ніяк і ніде досі не вшанований Євген Чикаленко: ні вулиці, ні меморіальної дошки, ні пам’ятника. Мене це не зупинить. На літо готуємо маршрут за Чикаленком.
(49-51) Чи став туризм «глибшим»? На жаль, ні. Насправді, не так багато організаторів маршрутів пропонують туризм інтелектуальний, зазвичай туризм сприймається як розвага, видовище. Прикро, бо саме подорожі відкривають очі на минуле й сучасні реалії, спонукають до роздумів.
(52-54) Що б я порадила відвідати? Квітень покаже, що нового готують туристичні агенції та куди можна доїхати нашими дорогами. Нині ринок багатий на пропозиції. Радує, що активно представлений південь країни.
(55-56) Я знову їду на схід: Святогір’я, Харків, Чугуїв. І мрію про маршрут за Чикаленком, а також працюю над маршрутами з історії УГКЦ. Питання, чи готовий турист думати (За О. Харченко).
Виділене слово (рядок 17) означає
заохочувальні знижки на нові туристичні маршрути
створення нових турів для вибагливих мандрівників
системні зусилля для створення позитивного іміджу
вивчення попиту й смаків цільової аудиторії
(1-6) Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День», понад десять років тому сказала, що «українці стоять на порозі великого щастя — щастя любити свою країну». Туристичний чинник — один з вагомих для здійснення внутрішньоукраїнської інтеграції, про необхідність якої теж уже десятки років пише «День». Редакційна команда за сприяння Лариси Олексіївни вже відкрила для співвітчизників чимало як великих центрів (часто «засмічених» імперськими й радянськими стереотипами сприйняття), так і малих міст України, як, скажімо, Володимир-Волинський, Галич, Прилуки, Бар.
(7-10) Невдовзі розпочнеться новий туристичний сезон, тож ми у форматі заочного «круглого столу» звернулися до операторів внутрішнього ринку із запитаннями: «Наскільки розвинувся внутрішній туризм у нашій країні? У чому його переваги й чого ще бракує? Що б ви порадили відвідати українцям обов’язково впродовж цього туристичного сезону?»
(11-26) Андрій ТИЧИНА, головний редактор Національного туристичного порталу «Zruchno. Travel», керівник Клубу мандрівників «Навколо UA»:
— Золотий час внутрішнього туризму в Україні, на мою думку, поки що не настав, але дуже багато українців насправді вже переступили через той поріг, про який казала Лариса Олексіївна. Українці зацікавилися своєю Батьківщиною, історією, культурою та своїми коренями. За останні п’ять років вітчизняний туризм значно просунувся вперед і кількісно, і якісно. Більшість українських музеїв і заповідників демонструє позитивну динаміку зростання туристичних потоків. Усі шукають нові сучасні форми промоції та взаємодії зі споживачем турпослуг. Розвиваються різні види туризму: відпочинковий, оздоровчий, пізнавальний, гастрономічний, подієвий та ін. Водночас український турист стає більш вибагливим, адже поява можливості вільно відвідувати країни ЄС дала йому вибір. Не завжди співвідношення вартості та якості турпослуг — на користь України. Саме це має стимулювати українську індустрію гостинності до покращення сервісу та збалансованого ціноутворення. Також важливим є усвідомлення місцевими громадами тих економічних можливостей, які може надати їм розвиток туризму в тих регіонах, де на цю галузь досі майже не звертали уваги, — у невеликих містах та індустріальних обласних центрах. Адже не обов’язково мати львівську архітектуру чи одеське море, щоб привернути увагу туристів: один плавучий фонтан чи гастрономічний фестиваль можуть зробити ім’я цілому місту.
(27-38) Крім загальновизнаних туристичних лідерів — Львівщини, Одещини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Кам’янця-Подільського, у цьому сезоні раджу звернути увагу на регіони, які останнім часом докладають найбільших зусиль для розвитку туризму. Думаю, набуватиме популярності замковий туризм Тернопільщиною, зокрема до маленьких містечок з власним неповторним обличчям: Чорткова, Теребовлі, Бучача, Збаража. Двох-трьох днів повного занурення варте Запоріжжя, і не лише завдяки пам’яткам Хортиці, а й через можливість відвідати металургійні підприємства й побачити унікальні колекції ретро-автомобілів. Хітом сезону має стати містечко Дрогобич на Львівщині, про яке українці нарешті дізналися завдяки тревел-блогерам, а тепер можуть особисто оцінити на смак його знамениту дрогобицьку сіль. Хотів би сподіватися, що відкриттям року для багатьох стануть маршрути полтавською глибинкою в пошуках шедеврів архітектурного модерну, але цей напрямок ще треба серйозно розкручувати. А от Херсонщина точно заслуговує на увагу не лише до своїх пляжів, а й до природних див: Асканії-Нової, Олешківських пісків, рожевих озер, Бірючого острова.
(39-44) Анжела САВЧЕНКО, керівник туристичної компанії «Київські фрески»: — Революція гідності, насправді, збудила в багатьох бажання пізнати свою країну. Так, особливо актуальними туристичними об’єктами на певний час стали саме місця, пов’язані з героїчними подіями чи відомими історичними постатями: Батурин, Крути, Чигирин, Холодний Яр, Козацькі могили під Берестечком. Минулого року ми відкрили маршрут, пов’язаний з «чорними запорожцями», а туристичний сектор Полтави розробив екскурсію, присвячену Симонові Петлюрі.
(45-48) Разом з тим мені бракує в країні маркування місць, пов’язаних з відомими громадськими діячами початку XX століття. Наприклад, ніяк і ніде досі не вшанований Євген Чикаленко: ні вулиці, ні меморіальної дошки, ні пам’ятника. Мене це не зупинить. На літо готуємо маршрут за Чикаленком.
(49-51) Чи став туризм «глибшим»? На жаль, ні. Насправді, не так багато організаторів маршрутів пропонують туризм інтелектуальний, зазвичай туризм сприймається як розвага, видовище. Прикро, бо саме подорожі відкривають очі на минуле й сучасні реалії, спонукають до роздумів.
(52-54) Що б я порадила відвідати? Квітень покаже, що нового готують туристичні агенції та куди можна доїхати нашими дорогами. Нині ринок багатий на пропозиції. Радує, що активно представлений південь країни.
(55-56) Я знову їду на схід: Святогір’я, Харків, Чугуїв. І мрію про маршрут за Чикаленком, а також працюю над маршрутами з історії УГКЦ. Питання, чи готовий турист думати (За О. Харченко).
НЕПРАВИЛЬНО передано думку одного з операторів ринку туристичних послуг у рядку
саме подорожі відкривають очі на минуле, спонукають до роздумів.
після Революції гідності розпочався золотий час для внутрішнього туризму.
не так багато організаторів маршрутів пропонують інтелектуальний туризм.
не завжди співвідношення вартості та якості турпослуг — на користь України.
(1-6) Лариса ІВШИНА, головний редактор газети «День», понад десять років тому сказала, що «українці стоять на порозі великого щастя — щастя любити свою країну». Туристичний чинник — один з вагомих для здійснення внутрішньоукраїнської інтеграції, про необхідність якої теж уже десятки років пише «День». Редакційна команда за сприяння Лариси Олексіївни вже відкрила для співвітчизників чимало як великих центрів (часто «засмічених» імперськими й радянськими стереотипами сприйняття), так і малих міст України, як, скажімо, Володимир-Волинський, Галич, Прилуки, Бар.
(7-10) Невдовзі розпочнеться новий туристичний сезон, тож ми у форматі заочного «круглого столу» звернулися до операторів внутрішнього ринку із запитаннями: «Наскільки розвинувся внутрішній туризм у нашій країні? У чому його переваги й чого ще бракує? Що б ви порадили відвідати українцям обов’язково впродовж цього туристичного сезону?»
(11-26) Андрій ТИЧИНА, головний редактор Національного туристичного порталу «Zruchno. Travel», керівник Клубу мандрівників «Навколо UA»:
— Золотий час внутрішнього туризму в Україні, на мою думку, поки що не настав, але дуже багато українців насправді вже переступили через той поріг, про який казала Лариса Олексіївна. Українці зацікавилися своєю Батьківщиною, історією, культурою та своїми коренями. За останні п’ять років вітчизняний туризм значно просунувся вперед і кількісно, і якісно. Більшість українських музеїв і заповідників демонструє позитивну динаміку зростання туристичних потоків. Усі шукають нові сучасні форми промоції та взаємодії зі споживачем турпослуг. Розвиваються різні види туризму: відпочинковий, оздоровчий, пізнавальний, гастрономічний, подієвий та ін. Водночас український турист стає більш вибагливим, адже поява можливості вільно відвідувати країни ЄС дала йому вибір. Не завжди співвідношення вартості та якості турпослуг — на користь України. Саме це має стимулювати українську індустрію гостинності до покращення сервісу та збалансованого ціноутворення. Також важливим є усвідомлення місцевими громадами тих економічних можливостей, які може надати їм розвиток туризму в тих регіонах, де на цю галузь досі майже не звертали уваги, — у невеликих містах та індустріальних обласних центрах. Адже не обов’язково мати львівську архітектуру чи одеське море, щоб привернути увагу туристів: один плавучий фонтан чи гастрономічний фестиваль можуть зробити ім’я цілому місту.
(27-38) Крім загальновизнаних туристичних лідерів — Львівщини, Одещини, Івано-Франківщини, Закарпаття, Кам’янця-Подільського, у цьому сезоні раджу звернути увагу на регіони, які останнім часом докладають найбільших зусиль для розвитку туризму. Думаю, набуватиме популярності замковий туризм Тернопільщиною, зокрема до маленьких містечок з власним неповторним обличчям: Чорткова, Теребовлі, Бучача, Збаража. Двох-трьох днів повного занурення варте Запоріжжя, і не лише завдяки пам’яткам Хортиці, а й через можливість відвідати металургійні підприємства й побачити унікальні колекції ретро-автомобілів. Хітом сезону має стати містечко Дрогобич на Львівщині, про яке українці нарешті дізналися завдяки тревел-блогерам, а тепер можуть особисто оцінити на смак його знамениту дрогобицьку сіль. Хотів би сподіватися, що відкриттям року для багатьох стануть маршрути полтавською глибинкою в пошуках шедеврів архітектурного модерну, але цей напрямок ще треба серйозно розкручувати. А от Херсонщина точно заслуговує на увагу не лише до своїх пляжів, а й до природних див: Асканії-Нової, Олешківських пісків, рожевих озер, Бірючого острова.
(39-44) Анжела САВЧЕНКО, керівник туристичної компанії «Київські фрески»: — Революція гідності, насправді, збудила в багатьох бажання пізнати свою країну. Так, особливо актуальними туристичними об’єктами на певний час стали саме місця, пов’язані з героїчними подіями чи відомими історичними постатями: Батурин, Крути, Чигирин, Холодний Яр, Козацькі могили під Берестечком. Минулого року ми відкрили маршрут, пов’язаний з «чорними запорожцями», а туристичний сектор Полтави розробив екскурсію, присвячену Симонові Петлюрі.
(45-48) Разом з тим мені бракує в країні маркування місць, пов’язаних з відомими громадськими діячами початку XX століття. Наприклад, ніяк і ніде досі не вшанований Євген Чикаленко: ні вулиці, ні меморіальної дошки, ні пам’ятника. Мене це не зупинить. На літо готуємо маршрут за Чикаленком.
(49-51) Чи став туризм «глибшим»? На жаль, ні. Насправді, не так багато організаторів маршрутів пропонують туризм інтелектуальний, зазвичай туризм сприймається як розвага, видовище. Прикро, бо саме подорожі відкривають очі на минуле й сучасні реалії, спонукають до роздумів.
(52-54) Що б я порадила відвідати? Квітень покаже, що нового готують туристичні агенції та куди можна доїхати нашими дорогами. Нині ринок багатий на пропозиції. Радує, що активно представлений південь країни.
(55-56) Я знову їду на схід: Святогір’я, Харків, Чугуїв. І мрію про маршрут за Чикаленком, а також працюю над маршрутами з історії УГКЦ. Питання, чи готовий турист думати (За О. Харченко).
Про труднощі внутрішнього туризму, викликані слабкою інфраструктурою, згадано в рядках
Источник
